Історія справи

Постанова ВГСУ від 17.03.2015 року у справі №916/497/14
Постанова ВГСУ від 04.09.2014 року у справі №916/497/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 року Справа № 916/497/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кота О.В.суддівДемидової А.М. Саранюка В.І. - доповідача у справірозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України"на рішення від та на постанову відгосподарського суду Одеської області 14.04.2014 Одеського апеляційного господарського суду 08.07.2014 у справі господарського суду№ 916/497/14 Одеської областіза позовомДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Новолог"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства "Одеський морських торговельний порт" простягнення 692 705, 80 грн.за участю представників сторін:

від позивача - Орєшкова Н.В.

від відповідача - Любощець О.І.

від третьої особи

на стороні позивача - Орєшкова Н.В.

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новолог" про стягнення грошових коштів у сумі 692 705,80 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.04.2014 у справі № 916/497/14 відмовлено Державному підприємству "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" у задоволенні позовних вимог.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 у даній справі залишено без змін рішення господарського суду Одеської області від 14.04.2014.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду Одеської області від 14.04.2014, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 у справі № 916/497/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 577 254,83 грн.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 01.10.2003 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новолог" та Державним підприємством "Одеський морських торговельний порт" (Порт) укладено договір № КД-4366 про надання послуг, відповідно до якого Порт зобов'язався надати ТОВ "Новолог" послуги із забезпечення виконання ТОВ "Новолог" комплексу робіт та послуг, пов'язаних із перевалкою вантажу, а ТОВ "Новолог" зобов'язалося прийняти та оплатити виконані послуги.

Пунктом 2.6 договору ТОВ "Новолог" гарантувало залучення для перевалки вантажу в об'ємі не менше 1 600 000 тонн на рік.

Згідно з пунктами 1.3, 1.4 договору послуги здійснюються у відношенні вантажу (навантажувально-розвантажувальних робіт) в межах території та акваторії Одеського морського торговельного порту, переважно на території ПВК-3 (на причалах №№ 9в, 10, 11, 12, 13), а останній зобов'язався прийняти ці послуги та оплатити їх відповідно до умов укладеного договору.

Додатковою угодою № КД4366/2 від 30.05.2006 строк дії договору змінено з 10 років на 20 років. тобто до 01.10.2023.

Відповідно до пункту 3.1 договору Порт надає послуги по вантажам, що прибувають на підставі договорів, укладених ТОВ "Новолог", зокрема: організовує і забезпечує постановку до причалів судів під їх обробку; складає і погоджує плани завезення вантажу з Міністерством транспорту України, або іншим уповноваженим на те органом управління; визначає за участю ТОВ "Новолог" порядок судозаходів і інформує ТОВ "Новолог" про черговість обробки судів; розробляє технологічні схеми обробки вантажів і погоджує їх з уповноваженими державними органами; доводить до відома ТОВ "Новолог" встановлені відомчі технічні, технологічні, санітарно-гігієнічні, пожежні та інші норми і правила (окрім нормативно-правових актів) і інформує про їх зміну; забезпечує державну і відомчу статистичну звітність по переробці вантажів і обробці судів за наслідками діяльності відповідно до встановлених норм і термінів; при необхідності, своєчасно повідомляє ТОВ "Новолог" інформацію про особливості вантажних місць, їх тари і упаковки, порядок прийому вантажу до перевантаження, розміри і характеристики вантажних місць.

Пунктом 4.1. договору сторонами погоджено, що ТОВ "Новолог" сплачує Порту вартість наданих послуг у розмірі 15% від вартості комплексу вантажно-розвантажувальних робіт, оплачуваних за акордною ставкою, без ПДВ.

У пункті 5.5 договору встановлено, що у випадку невиконання ТОВ "Новолог" вимог пункту 2.6 цього договору, останній компенсує Порту втрати в розмірі 15% від вартості комплексу вантажно-розвантажувальних робіт у відношенні відсутнього обсягу вантажу, виходячи з середньодохідної ставки за відпрацьований рік. Середньодохідна ставка розраховується як відношення доходу, отриманого від навантажувально-розвантажувальних робіт за відпрацьований рік, до загальної кількості тонн вантажу за аналогічний період.

Додатковою угодою від 17.02.2012 до договору сторонами змінено об'єм вантажопотоку залученого для перевалки через ПВК-3, який повинен становити не менше 1 800 000 тон на рік та погодили, що під роком розуміється період, рівний календарному року. Гарантований об'єм вантажопотоку (п. 2.6 договору) для періоду, який складає менш календарного року, визначається як гарантований об'єм (п. 2.6 договору), поділений на кількість днів у звітному році і помножений на кількість фактично відпрацьованих днів, за неповний календарний рік.

Додатковою угодою від 28.12.2012 сторони внесли зміни до пункту 5.5 договору та передбачили, що у разі невиконання підприємством вимог пункту 2.6. цього договору, підприємство компенсує порту втрати у розмірі 15% від вартості комплексу навантажувальних - розвантажувальних робіт у відношенні недостатнього об'єму вантажу, виходячи з середньодохідної ставки за відпрацьований календарний рік або фактично відпрацьований період, що обчислюється з 1 січня, з урахуванням пункту 8.8. договору. Середньоприбуткова ставка розраховується як відношення доходу, отриманого від навантажувально-розвантажувальних робіт за відпрацьований період, до загальної кількості тон вантажу за цей період.

Згідно з актами здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), що підписані уповноваженими представниками сторін, за період з 01.01.2013 по 12.06.2013 перевалено вантажу загальним об'ємом 737 093,238 тонн.

Відповідно до Закону України "Про морські порти України", розпорядження Кабінету Міністрів України № 133-р від 04.03.2013 та наказу Міністерства інфраструктури України № 163 від 19.03.2013 в Україні проведено реорганізацію державних підприємств морського транспорту (в тому числі і Порту) шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури (в тому числі причалів та акваторій), іншого майна, прав та обов'язків щодо них відповідно до розподільчих балансів та утворено Адміністрацію.

03.07.2013 між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" (власник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Новолог" (сервітуарій) укладено договір про встановлення сервітуту від 03.07.2013, відповідно до якого власник надає сервітуарію право сервітуту на причали № 9, № 10, № 11, № 12, № 13, що розташовані в акваторії власника, сервітуарій зобов'язується здійснювати власникові плату за сервітут у розмірах і в порядку, передбачених цих договором.

Метою цього договору є забезпечення власником сервітуарію можливості для виконання комплексу робіт і послуг, пов'язаних з перевалкою вантажів (вантажно-розвантажувальних робіт).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що право на сервітут виникає у сервітуарія з 13.06.2013. З цієї дати сервітут вважається встановленим.

24.09.2013 між ТОВ "Новолог", ДП "Одеський морських торговельний порт" та ДП "Адміністрація морських портів України" укладена додаткова угода до договору про надання послуг, в якій сторони, керуючись статтею 607, частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України, погодили, що даний договір припиняє свою дію з 13.06.2013. ДП "Адміністрація морських портів України" є правонаступником прав та обов'язків Порту за договором.

У пункті 1 вказаної додаткової угоди зазначені підстави неможливості продовження дії договору, зокрема: відсутність бази для розрахунку вартості послуг, визначених у відсотках до акордних ставок, передбачених договором № КД-4366 від 01.10.2003, оскільки Збірник тарифів на комплекс робіт, зв'язаних з перевалкою вантажів у портах України, не може застосовуватися у зв'язку з введенням в дію Закону України "Про морські порти України"; передача стратегічних об'єктів портової інфраструктури Одеського порту і договірних зобов'язань, зв'язаних с використанням об'єктів портової інфраструктури ДП "Адміністрація морських портів України", введення механізму експлуатації причалів у морських портах на платній основі шляхом укладання договору про встановлення сервітуту.

У пункті 4 цієї додаткової угоди сторонами встановлено, що зобов'язання ТОВ "Новолог" щодо гарантованих об'ємів вантажопереробки, передбачених пунктом 2.6. договору у відношенні періоду 2013 року діють виключно до моменту припинення договору (тобто з 01.01.2013 по 12.06.2013 включно). При цьому гарантований об'єм вантажопереробки за вищезазначений період встановлюється та визначається прямо пропорційно кількості календарних днів у такому періоді, а саме розраховується наступним чином: показник гарантованого об'єму вантажопереробки, передбачений пунктом 2.6. договору, ділиться на кількість календарних днів у 2013 році та помножується на кількість календарних днів у періоді з 01.01.2013 по 12.06.2013 включно.

В разі, якщо показники фактичного об'єму вантажопереробки ТОВ "Новолог" за період з 01.01.2013 по 12.06.2013 включно буде менше показника гарантованого об'єму вантажопереробки, розрахованого відповідно до даного пункту додаткової угоди, ТОВ "Новолог" компенсує Адміністрації втрати в розмірі 15,0% від вартості комплексу вантажно-розвантажувальних робіт у відношенні об'єму вантажу, якого бракує, виходячи із середньоприбуткової ставки за відпрацьований рік. Середньоприбуткова ставка розраховується як відношення прибутку, отриманого від навантажувально-розвантажувальних робіт за відпрацьований рік, до загальної кількості тонн вантажу за аналогічний період.

Вказана додаткова угода вступила в силу з дати її підписання, тобто, з 24.09.2013.

Позов ДП "Адміністрація морських портів України" ґрунтується на тому, що Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором № КД-4366 від 01.10.2003 та додатковою угодою від 24.09.2013 щодо забезпечення гарантованих об'ємів вантажопереробки в період з 01.01.2013 по 12.06.2013 включно, а тому повинний компенсувати Позивачеві втрати у розмірі 15 % від вартості комплексу навантажувально-розвантажувальних робіт у відношенні об'єму вантажопереробки, якого бракує, виходячи із середньоприбуткової ставки за названий період у сумі 692 705,80 грн., з яких: 577 254,83 грн. - сума компенсації за невиконання Відповідачем умов пункту 2.6. договору та 115 450,97 грн. -ПДВ.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з 01.01.2013 по 12.06.2013 загальний об'єм фактично залученого Відповідачем до перевалки через ППК-3 вантажу склав 822 980 267 тонн, що на 19 144 651 тонн більше за мінімально гарантований об'єм (803 835,616 тонн).

Крім того, умови додаткової угоди від 24.09.2013 в силу закону, не можуть застосовуватися до відносин сторін, які виникли до її укладення, в період з 01.01.2013 по 12.06.2013, оскільки в даний період ця додаткова угода не була укладена та пунктом 5 зазначеної угоди визначено, що вона набирає чинності з моменту її підписання, тобто з 24.09.2013. В свою чергу, внесення змін до вже виконаного зобов'язання унеможливлює його належне виконання з урахуванням змін.

Водночас, суд зазначив, що вищеназвана компенсація за правовою природою не є штрафною санкцією, а є збитками.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи резолютивну частину рішення без змін, вказав, що факт підписання сторонами актів приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг) про перевантаження 737 093, 238 тонн вантажу свідчить про надання та завершення повного циклу (комплексу) навантажувально-розвантажувальних робіт, за які справлялась плата (за акордними ставками) відповідно до пункту 2.1.2. Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 31.10.1995№ 392. Пункт 2.6 договору № КД-4366 стосується обсягів саме залученого до перевалки вантажу, а не обсягів фактично переваленого вантажу. Відповідно до пунктів 4.1, 4.1.1. договору вищевказаний Збірник є базою для розрахунку вартості навантажувально-розвантажувальних робіт (перевалки) та базою для розрахунку вартості послуг, передбачених договором.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на 12.06.2013 (на 20:00 годину) на складах ТОВ "Новолог" перебував на зберіганні вантаж (імпортного, експортного та транзитного призначення) загальним об'ємом 85 887,029 тонн, зокрема, на складі № 9/12 - 60 146,637 тонн вантажу та на складі № 10 - 25 740,392 тонн вантажу, що вбачається з наявних в матеріалах справи типових форм складських документів (довідок), листів клієнтів ТОВ "Новолог", вантажі яких знаходилися на складах Відповідача станом на 12.06.2013 на 23.59 годину, а саме: ТОВ "Марин Транс Сервіс", ТОВ "Блюз Прінт", ТОВ "Новолог Сервісез", ТОВ "Український універсальний термінал", ТОВ "Одеська морська агенція "Інтерброкер", узагальнюючої довідки, підписаної уповноваженими посадовими особами Відповідача та внутрішніми документами Порту, якими повністю підтверджується факт оформлення, завезення та перебування вказаних вантажів на складах Відповідача та подальшого їх відвантаження зі складів на судна.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано статті 213, 252, 526, 546, 610, 611, 627 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 2.6 договору, в редакції додаткової угоди від 17.02.2012, ТОВ "Новолог" гарантувало залучення для перевалки вантажу в об'ємі не менше 1 800 000 тонн на рік.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за період з 01.01.2013 по 12.06.2013 включно загальний об'єм фактично залученого Відповідачем до перевалки через ППК-3 вантажу склав 822 980,267 тонн., з яких 737 093,238 тонн - фактично переваленого вантажу, 85 887,029 тонн - залученого для перевалки вантажу.

Оскільки Відповідачем залучено передбачений обсяг вантажу для перевалки, встановлений пунктом 2.6. договору, відсутні підстави для стягнення з Відповідача штрафних санкцій. Відтак, судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено Державному підприємству "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в задоволенні позовних вимог.

Крім того, статтею 607 даного Кодексу передбачено, що зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Метою договору про встановлення сервітуту від 03.07.2013 є забезпечення Адміністрацією морських портів України ТОВ "Новолог" можливості для виконання комплексу робіт і послуг, пов'язаних з перевалкою вантажів (вантажно-розвантажувальних робіт). Право на сервітут виникає у сервітуарія з 13.06.2013.

Даним договором врегульовано взаємовідносини сторін стосовно використання об'єктів портової інфраструктури для здійснення діяльності по перевалюванню вантажів та, відповідно, визначений розмір плати за таке використання.

Додатковою угодою від 24.09.2013 сторонами визнано припиненим з 12.06.2013 договір про надання послуг № КД-4366 від 01.10.2003, на підставі статті 607, частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України.

Факт залучення до перевалки вантажу обсягом, передбаченим пунктом 2.6 договору, на 12.06.2013 та встановлення права сервітуту з 13.06.2013 унеможливлює перевалення вантажу до 12.06.2013 та відповідно і підписання актів приймання-здачі виконаних робіт.

З урахуванням того, що господарські суди у порядку статей 43, 47, 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, однак відповідно до імперативних приписів частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" залишити без задоволення.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.04.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 у справі № 916/497/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Кот О.В.

Судді Демидова А.М.

Саранюк В.І.